ВО "Свобода"

ENG

19 липня 2016
Андрій Мохник: Влада в Києві стоїть по одну сторону, а громада - по іншу
Андрій Мохник: Влада в Києві стоїть по одну сторону, а громада - по іншу

Коли 2004 року Андрій Мохник долучився до лав ВО "Свобода", Київська організація налічувала лише кілька осіб. У Оболонському ж районі свободівців було всього троє - Андрій, його сестра Олена та мама Антоніна Михайлівна. Тепер у столичній "Свободі", яку очолює Андрій Мохник, понад пів тисячі активістів. У рік організація проводить по кількасот акцій - від районного до загальнодержавного масштабу. До того ж, саме Київська організація є чи найпотужнішою в Україні з-поміж усіх свободівських осередків.

За ці 12 років нинішньому керівникові "Свободи" в Києві випало бути депутатом Київської обласної ради і народним депутатом України, а також очолити Міністерство екології і природних ресурсів. Водночас він уже не перший рік є заступником Голови ВО "Свобода". В інтерв'ю з Андрієм Мохником читайте про його оцінку політичних подій, а також про діяльність націоналістів у столиці.

- Андрію Володимировичу, Ви очолюєте Київську "Свободу" з грудня 2014 року, але також обіймали цю посаду з 2005 по 2010 роки. Очевидно, що ця перерва була викликана Вашою роботою на посаді народного депутата, а згодом - міністра екології України. Що змінилося в свободівському осередку за цей час?

- Оскільки 2010 року мене було обрано на посаду заступника Голови партії, виникла необхідність визначитись із керівником Київської "Свободи". Ним став Андрій Іллєнко - нині народний депутат, а у той час він був моїм заступником. Варто сказати, що то було правильне рішення, оскільки за ці чотири роки організація дуже серйозно розвинулася і кількісно, і якісно. Загалом Київську "Свободу" без перебільшення можна назвати кузнею кадрів для партії загалом. З організації вийшло чимало теперішніх керівників осередків та членів Політради партії. Наприклад, Олег Бондарчук став керівником Юридичної служби, Сидір Кізін - головою Житомирської обласної організації, Руслан Андрійко - Чернігівської. Андрій Іллєнко та Юрій Левченко є народними депутатами України. Нині Київська міська організація ВО "Свобода" - це доволі потужна сила у столиці, з якою рахується влада.

- Нині Київська "Свобода" представлена у парламенті двома народними депутатами-мажоритарниками, а також має фракцію у міськраді. Яким чином відбувається координація депутатів різних рівнів між собою та керівництвом міського осередку партії?

- Сьогодні в Київраді "Свобода" має фракцію, до якої входять 14 депутатів. У попередньому скликанні було шість. Також є народні депутати України. Тож ми маємо у столиці депутатів різних рівнів, але переважно це дуже досвідчені політики, зокрема п'ять теперішніх депутатів Київради - це колишні народні депутати, а три депутати працювали в Київраді попереднього скликання. Але яким би не був депутат, наша діяльність будується на тому, що основною є партія, яка має інструменти для реалізації своєї політики. Саме партія є первинною в ухваленні всіх рішень. Як це працює? В Києві у нас діє міський комітет, до якого входять мої заступники, голови районних організацій у місті, а також депутати Київради. Всі рішення ухвалює саме комітет, а фракція чи народні депутати вже виконують ці рішення. Що стосується координації діяльності депутатів, то варто зазначити, що кожен депутат закріплений за певним районом у Києві. Це дало можливість відкрити депутатські приймальні у всіх районах. Якщо ж виникає якась проблема - інші депутати та члени партії долучаються до її розв'язання.

- Як сьогодні організована діяльність депутатських приймалень у Києві? Які питання вдається розв'язувати свободівцям?

- "Свобода" є опозиційною партією, але, незважаючи на це, нам вдається розв'язувати чимало проблем, із якими звертаються кияни. Дуже часто ті питання, з якими приходять люди, виходять за межі депутатських повноважень, тоді у справу втручається партія. Я вважаю, що у цьому і є сила нашої організації. Депутат сам по собі мало що зможе зробити, а от коли йому допомагають інші депутати та організація загалом - тоді можна й гори звернути.

- Минулої каденції "Свобода" мала удвічі меншу фракцію в Київраді, ніж тепер. Що, на Вашу думку, є причиною такого успіху?

- Успіх, як на мене, полягає в тому, що нам вдається поєднувати депутатську і партійну діяльність. Саме тому, що "Свобода діє як єдина організація, а не окремі депутати, нам вдається дуже багато зробити. І це помічають виборці. Крім того, як я вже казав, багато чинних депутатів мають досвід роботи. А в нас у партії є правило ділитися своїм досвідом, що дає можливість іншим партійцям бути обізнаними в багатьох питаннях. Зокрема, це можна показати на прикладі роботи фракції в Київраді, вона фактично успадкувала ті методи, які мала фракція "Свободи" в парламенті - активна позиція, одностайне голосування, робота депутатських приймалень тощо.

- Що потрібно, аби вступити до лав "Свободи" у Києві та чи потрібні Вам нові члени партії?

- Звісно, нові партійці нам потрібні! Залучення якомога більшого числа прихильників та членства є одним із завдань партії. Але, безумовно, іншим завданням "Свободи" є поширення нашої ідеології та виконання програми партії, тому кандидат має бути носієм цієї ідеології та чітко дотримуватися дисципліни. Якщо говорити, як саме відбувається залучення нових членів, то найчастіше люди самостійно вирішують вступити до лав "Свободи", оскільки це їхній свідомий вибір. Але й бувають випадки, коли людина є нашим прихильником та після комунікації з членами партії ті запрошують його до наших лав. Всіх нових партійців ми приймаємо на комітеті або загальних зборах міської організації.

- Як Ви оцінюєте загальну суспільно-політичну ситуацію у столиці? Як відомо, Київрада не працює повноцінно. У чому полягає ця проблема місцевого самоврядування у Києві?

- На жаль, можна констатувати, що як у часи Януковича, так і зараз, влада у Києві стоїть по одну сторону, а громада - по іншу. Фактично нічого не змінилося. Можновладці розглядають громаду лише як носія певних ресурсів (майно, земля), які можна заграбастати. Це яскраво демонструється на прикладі незаконних забудов, із якими "Свобода" регулярно бореться. Зараз використовуються ті самі методи, які були за часів Черновецького і Попова. Так звана нова поліція виступає на боці незаконних забудовників, а чинна влада дозволяє нечесним підприємцям заробляти брудні гроші. Саме в тому, що влада не направлена на задоволення запитів суспільства, й полягає сьогодні головна проблема.

Спілкувався Ярослав Голобородько